У пошуках найважливішої мови любові дитини ви можете вдатися до таких методів.
1. Спостерігайте за тим, як дитина виявляє свою любов до вас
Спостерігайте за дитиною – вона може виразно говорити власною мовою любові. Особливо це стосується малих дітей, які схильні виражати любов так, як самі найбільше прагнуть її отримувати. Якщо ваші син чи донька часто повторюють: «Мамо, вечеря була дуже смачна», або «Дякую, татку, що допоміг мені з домашнім завданням», або «Я люблю тебе, мамо», або «Гарного дня, татусю», – ви маєте всі підстави вважати, що головною мовою любові для них є слова утвердження.
2. Спостерігайте, як дитина виявляє свою любов до інших
Якщо ваша дитина увесь час хоче зробити подарунок, це може означати, що головною мовою любові для нього є подарунки. Дитині, чиєю мовою любові є подарунки, страшенно приємно отримувати їх, отож вона сподівається, що й інші будуть так само задоволені, коли їм щось подарувати. Дитина вважає, що вони почуватимуться так само, як вона, коли щось отримує у дарунок.
3. Прислухайтеся, що дитина найчастіше просить
Якщо ваша дитина частенько просить вас пограти чи погуляти разом із нею або посидіти поруч і розповісти казку, то вона прагне проводити час разом із вами. Якщо виглядає, що дитячі прохання відповідають цій моделі, то дитина просить того, чого їй найбільше потрібно – вашої неподільної уваги, їй присвяченої. Звісно, всі діти потребують уваги, однак у тих із них, котрі так найглибше сприймають любов, прохання про проведення часу разом перевершуватимуть усі інші. Якщо дитина увесь час вимагає коментарів щодо своєї роботи, то її мовою любові можуть бути слова утвердження. Питання на кшталт: «Мамусю, тобі подобається мій малюнок?», або «Чи я добре зробив домашнє завдання?», або «У мене гарне платтячко?», або «Тобі подобається, як я зіграла?» – містять у собі потребу словесної підтримки. Знову-таки, всі діти потребують слів утвердження і час до часу про це просять. Однак якщо прохання вашої дитини в основному зосереджуються саме на цьому, то існує велика ймовірність, що словесна підтримка становить її головну мову любові.
4. Зверніть увагу, про що дитина найчастіше заводить мову
Цей підхід подібний до третього, однак тут, замість безпосереднього прохання про щось, дитина пояснює, що чогось від вас не отримує. Якщо вона говорить: «Ти ніколи не маєш для мене часу», або «Ти завжди займаєшся тільки з братиком (сестричкою)», або «Ми ніколи не ходимо разом до парку гуляти», – то це може виявляти щось більше, аніж тільки розгубленість через появу маленької дитини. Це може означати, що відколи з’явився малюк, дитина відчуває, що ви стали менше її любити. У цих фразах явно прочитується прохання, щоб ви присвячували їй більше часу.
Кожна дитина говорить про свої бажання, але більшість із них не обов’язково дають ключ до з’ясування її головної мови любові. Однак якщо добра половина таких побажань зосереджена на чомусь одному, то це може бути доволі показовим. Саме їхня частотність і становить ключ.
5. Дайте дитині змогу вибирати між двома варіантами
Дайте дитині можливість вибору між двома мовами любові.
Коли ви надаєте змогу вибирати упродовж кількох тижнів, то пильнуйте за тим, який вибір здійснює ваша дитина. Якщо здебільшого він пов’язаний із якоюсь одною із п’яти мов любові, можете вважати, що вам вдалося відкрити те, що для вашої дитини має найбільше значення. Але часом буває так, що дитину не влаштовують можливості, з яких їй запропоновано вибирати, бо вона потребує чогось іншого. Ви маєте нотувати такі прохання, доки не знайдете необхідного ключа.
Якщо ваша дитина зацікавиться, чому ви так часто ставите її перед вибором, і запитає вас, що це означає, ви можете пояснити: «Я думаю про те, як ліпше проводити час зі сім’єю. Коли ми з тобою разом, гадаю, було б непогано знати твої думки й ідеї про те, на що можемо цей час використати. Це дуже мені допомогло би. Що ти про це думаєш?». Ваша відповідь може бути філософською або цілком простою, якщо хочете. Головне, що ви говорите правду. Окрім того, шукаючи відповідь на питання, яка мова любові є головною для вашої дитини, ви навчаєте її здійснювати вибір.
Практичний психолог ЖДНЗ №34
