Літо – прекрасна пора року, що дарує нам чудову нагоду долучити дітей до праці у природі, розширити їх природничі знання, навчити бачити красу навколишнього світу, любити та берегти його. Влітку з дошкільниками можна здійснити багато цікавої та корисної роботи на ділянці дошкільного навчального закладу.
За умови належної організації така робота не тільки є джерелом позитивних емоцій у дітей, а й сприяє їх інтелектуальному, духовному та фізичному розвитку.
Під час праці у квітнику, саду або на городі у дошкільників формуються практичні навички догляду за рослинами, а також розвиваються важливі інтелектуальні вміння. Зокрема, діти вчаться:
– планувати роботу;
– підбирати матеріали та інструменти, необхідні для виконання певних дій;
– розподіляти у часі окремі етапи роботи;
– розподіляти функції та знаряддя праці між учасниками процесу;
– адекватно оцінювати результати роботи тощо.
Завдяки колективній праці, яка передбачає взаємодопомогу, у дошкільників формуються також комунікативні навички.
Город в дошкільному навчальному закладі і посильна праця дітей на його території впливають на формування елементарних екологічних уявлень у дошкільників.
Город в дитсадку – це ще й можливість бачити результати своєї роботи. Спільна праця на городі дає можливість навчитися відповідальності, сприяє формуванню трудових навичок і об’єднанню дитячого колективу. І, звичайно, город в дитячому садку, праця на свіжому повітрі сприяють збереженню та зміцненню здоров’я.
Робота в квітнику, зазвичай, викликає неабиякий інтерес у дітей. Тож, вихователі долучають до неї своїх вихованців. Під час догляду за рослинами на городі або у квітнику у дітей формується система знань про рослинний світ, зокрема:
– про його закономірності та розмаїття;
– про стадії розвитку рослин та їхню будову;
– про сезонні зміни у природі.
Праця у природі корисна і для фізичного розвитку дітей, адже вона потребує перебування на повітрі, сприяє зміцненню нервової системи, передбачає зміну видів діяльності, а отже — виконання та відпрацювання різних рухів тощо.
Плануючи працю дітей у природі, необхідно враховувати такі важливі моменти:
– характер праці;
– тривалість та обсяг роботи;
– способи залучення дітей до праці та організації їх взаємодії;
– методи і прийоми виховання.
Праця дітей у квітнику, саду та на городі має бути різноманітною, посильною та регулярною. Варто пам’ятати, що тільки різноманітна за змістом праця викликає у дітей живий інтерес та бажання долучитися до неї.
Завдання необхідно ускладнювати поступово. Фізичні зусилля, докладені дітьми для їх виконання, не повинні викликати перевтому. Інакше у дітей виникне негативне ставлення до трудових завдань. Тривалість праці залежить від її характеру і віку дітей. Вона може бути такою:
– у молодшій групі — 5-7 хвилин;
– у середній групі — 10-15 хвилин з невеликим відпочинком залежно від характеру праці;
– у старшій групі — 15-25 хвилин з перервою на відпочинок або зміною характеру праці.
Знаряддя праці мають бути безпечні і відповідати віковим особливостям дітей. Не варто використовувати іграшковий інвентар — ним важко і незручно працювати.
Вихователь має регулярно залучати до праці у природі кожну дитину, а також раціонально розподіляти завдання між групами дітей. Трудові завдання доцільно поєднувати з різними цікавими прийомами освітньої роботи.
Так, у роботі з дітьми як молодшого, так і старшого дошкільного віку доцільно використовувати тематичні загадки, прислів’я, приказки та ігри — «Знайди за описом», «Вгадай, не помилися», «Вершки та корінці» тощо.
Надзвичайно ефективним є поєднання спостережень за розвитком рослин з читанням художніх творів відповідної тематики — віршів, казок та оповідань. Тематичні читання будуть доцільними й під час догляду за рослинами. Такий підхід дасть змогу розширити уявлення дітей про світ рослин.
Працюючи на городі з дошкільниками, вихователю слід активно спілкуватися з ними — разом уважно розглядати рослини, визначати їхні властивості (колір, величину, форму), спільні та відмінні риси, пригадувати перебіг розвитку тої чи тої рослини тощо.
Цікавою формою організації праці у природі з дошкільниками є експеримент. Існує чимало простих та водночас захопливих способів його проведення. Наприклад, можна посіяти на двох сусідніх грядках горох. Засіваючи першу грядку, використати пророщений горох, а засіваючи другу — його сухе насіння. Потім необхідно поспостерігати разом з дітьми, на якій грядці горох зійде швидше, та допомогти їм зрозуміти, чому так відбулося. Замість гороху можна посадити звичайні та пророщені бульби картоплі.
Добре сплановані квітники надають території дошкільного навчального закладу привабливості і навіть чарівності. Творчо і вдумливо підібрані декоративні рослини слугуватимуть багатим матеріалом для занять із дітьми у природі. Догляд за квітником полягатиме у своєчасному прополюванні, поливі й розрихлюванні. Ця справа може здатися дошкільникам нудною та одноманітною. Тому, залучаючи дитину до такої праці, важливо підтримувати її інтерес до землеробства у цілому. Дітям можна запропонувати чимало казкових сценаріїв виконання трудових завдань, зокрема:
– врятувати квіточку від спраги, напоївши її водичкою у спеку;
– звільнити квіточки від злих загарбників — бур’янів;
– підготувати для рослинок м’яку постіль — пухку земельку, щоб відпочивши, вони змогли зробити дітям цінні дарунки — чудові квіточки.
Малятам буде цікавіше працювати, якщо у квітнику «житимуть», скажімо, керамічний зайчик або їжачок.
Дуже важливо змалку виховувати у дітей культуру праці. Скопуючи землю, поливаючи рослини або посипаючи доріжки піском, діти мають діяти акуратно, стежити, щоб одяг не забруднювався, а ділянка, де вони працюють, залишалася охайною. Якщо дитина забруднилася або перед нею постали труднощі у виконанні якогось завдання, вона починає переживати через свою незграбність або неумілість, що може призвести до небажаних наслідків. Так, дитина, яку спіткала невдача, намагатиметься уникати роботи, а це чинить негативний вплив на виховання працьовитості.
Щоб запобігти таким випадкам, вихователь має завчасно попередити дітей про можливі помилки у діях, їх небажані наслідки та способи їх запобігання. Перш ніж розпочати працю, потрібно перевірити, чи вдягнули діти робочий одяг — фартушки, рукавички тощо. Коли діти набирають воду у відерця, варто нагадати, до якого рівня можна наливати її, щоб не розплескати на шляху до городу чи квітника. Слід завчасно підготувати все, що може знадобитися для прибирання, — совок, віник, ганчірку, рушник для витирання рук тощо. Якщо дитина через необережність припуститься помилки під час роботи, потрібні речі для її виправлення мають бути напохваті.
Керуючи процесом роботи, вихователь має привчати дітей працювати ретельно, спокійно, не відволікаючись. Це сприятиме вихованню у них охайності та виробленню вміння стежити за собою. І головне — у дітей розвиватиметься схильність до трудових зусиль. А цікаві методи роботи з дошкільниками зроблять їх працю на городі та квітнику цікавою та емоційно насиченою.